Позакласна робота

Літературно-музична композиція "Шевченкове слово продовжує жить - в устах земляків гордо звучить"

Сценарій літературно – музичної композиції

«Шевченкове слово продовжує жить,

В устах земляків - гордо звучить»

Сцена прикрашена кролевецьким рушником, вербовою гілкою, словами на фоні: «Шевченкове слово продовжує жить, В устах земляків - гордо звучить»

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене…»

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості в хату йдуть .

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Ведуча( Андрущенко Н.М.)

Шановне товариство! Сьогодні ми зібралися всі разом, щоб полинути в поетичну історію нашого рідного краю, щоб пройнятися неперевершеними віршованими рядками письменників – земляків, які народилися на благодатній сумській землі, напоєній рясними дощами, зігрітій яскравими променями сонця і наділеній Господом широкими степами, поліськими лісами, ріками та озерами.

Нам дуже приємно представити наших гостей, що знайшли час, відгукнулися на наше запрошення.

Знайомтесь Микола Семенович Гриценко наш письменник – земляк з Недригайлівщини.

Ведуча( Троян Л.В.)

Вітаю усіх присутніх зі святом! У рамках проведення тижня української мови та літератури вашій увазі ми пропонуємо  літературно – музичну композицію.

І (слайд)  «Шевченкове слово продовжує жить,

           В устах земляків - гордо звучить»

Ведуча( Андрущенко Н.М.)

Мета нашої зустрічі -  згадати земляків, які стали відомими на теренах культури та мистецтва нашої неньки – України. Звернути увагу на твори про наш рідний край, ту землю, де ми народилися, пройшло наше дитинство і юність.

 (ІІ слайд – відео). То ж розпочне наш захід Гімн сумського земляцтва. Слова до якого написав наш земляк Микола Семенович Гриценко. Прошу всіх встати.

Ведуча( Троян Л.В.)

Сумська земля  - колиска багатьох видатних людей, які із звичайних сіл, міст змогли піднятися до вершин і стати відомими, знаними митцями української культури.( ІІІ слайд – фото письменників).

 По черзі звучать імена письменників:

Пантелеймон Куліш, Павло Грабовський

Остап Вишня, Платон Воронько

Павло Ключина, Никанор Онацький

Борис Антоненко –Давидович, Леонід Полтава

Олександр Олесь, Іван Багряний

Олекса Ющенко, Михайло Шевченко

Микола Гриценко, Олександр Вертіль

Ада Роговцева, Дмитро Білоус

Микола Лукаш, Микола Хвильовий   та багато  інших .

Ведуча( Андрущенко Н.М.)

Що надихало їх, що спонукало до глибоких, проникливих творінь? Що живило їхню душу і серце?  

Ведуча( Троян Л.В.)

Це муза… (ІY слайд – фото музи)
Красу потрібно описати,
Добро озвучити в піснях,
Людей в коханні поєднати,
Вогонь залишити в серцях.

А Муза серце надихає
І піднімає в небеса.
Вона чарівну силу має
І творить з нами чудеса.

(В образі Музи учениця виконує імпровізований танець.)

Ведуча( Андрущенко Н.М.)

Про життя і творчість письменників, видатних людей можна розповідати багато, але ми зараз хочемо зупинитися на творчості тих, кого ми знаємо майже, як самих себе.

Ведуча( Троян Л.В.)

Ми з ним ходили до школи одними стежками, мріяли про майбутнє і прагнули, щоб воно здійснилося.

А колись це був звичайний сільський хлопець, скромний, нічим непримітний, завжди усміхнений і дуже, дуже добрий.

Навчалися ми з ним разом ось у цій (YІ слайд – фото школи) Козелянській середній школі, що на Недригайлівщині. Тільки він жив у селі Тимчинки, а я у Хоролі. І ходили ми з ним до однієї школи за 5  - 6 км кожного дня.

(Y слайд) Його звати Микола Семенович Гриценко і тепер це  - відомий український журналіст,  літератор, громадський діяч, член Національної спілки журналістів та письменників України.

Миколо Семеновичу, Вам слово.

Вірші Миколи Семеновича у виконанні наших учнів. Звучать вірші М. Гриценка  у виконанні учнів («Мрія українця», «Нікому України не віддам»)

З роси і води Вам, Миколо Семеновичу. Я пишаюся своїм земляком, бажаю йому здоров’я і процвітання.

Ведуча( Андрущенко Н.М.)

А мій поет – земляк, заслужений діяч мистецтв України. Лауреат премій: ім. Петра Артеменка, Павла Усенка, Володимира Сосюри, Івана Нечуя-Левицького, Миколи Островського, Міжнародної премії   ім.Григорія Сковороди - Михайло Васильович Шевченко (YІІ слайд).

Він  дуже любить українську пісню. І завжди при зустрічах зі своїми односельцями співає їх залюбки. То ж вашій увазі пропоную улюблені пісні  Михайла Васильовича у виконанні аматорського колективу Обтовського БК «Калинонька».

(Звучать пісні аматорського колективу Обтовського БК «Калинонька»).

Народився Михайло Васильович 19 серпня (на Спаса) 1947 (голодного) року в с. Обтове Кролевецького району Сумської області.

У 1965 р. закінчив Обтовську середню школу, вступив до Полтавського сільськогосподарського інституту .

Працював у Новосанжарській районній газеті "Червоний прапор", а потім - у газеті"Комсомолець Полтавщини".

З 1986 р. - секретар Київської організації Спілки письменників України .

Михайло Шевченко - автор книжок; "Травневе поле", "Близень-світ", "Балади про любов", "В отчому краї", "Глибокий шлях", "Один, прощальний поклик журавля" та інші. Його поезії перекладені німецькою, польською, угорською, болгарською, словацькою, білоруською, монгольською та іншими мовами. На сьогодні він живе і працює в м. Києві.

   Його вірші, покладені на музику, стали піснями.

Відео – пісні  «Давайте, мамо, заспіваєм разом!».

Вірші Михайла Васильовича Шевченка (читають учні).

Ведуча( Троян Л.В.)

У широкий світ літератури наші письменники – земляки  увійшли із звичайних сільських сімей, не знаючи цивілізованих міських принад, не маючи зручностей, які ми маємо зараз: інтернету, телебачення, мобільних телефонів та багато чого іншого. Попри все це вони зуміли обрати правильний життєвий шлях та знайшли своє покликання, досягли професійних висот.

Ведуча( Андрущенко Н.М.)

Витоки мудрості, життєвої сили, наснаги спокінвіків щедро дарувала нам мала батьківщина.  І ми хочемо згадати рідні домівки, де ми народилися, де пройшло дитинство та юність.

 «А роки летять, мов осідлані коні. Летять, летять, летять…»

Життя змінюється, стають іншими місця, які були дорогими і рідними для кожного з нас.

Ведуча( Троян Л.В.)

(YІІ слайд – фото хати).

Наша хата – сирота, заросла дубцями і бур’янами, ховається від людського ока. Її смуток і туга переповнюють  серця таким болем, від якого не знайти ліків. Над нашим обійстям височить майже столітній дуб – свідок історії нашої родини… Тепер тут немає доріг і стежок, які вели до отчого порогу.  Залишилися…тільки спогади, які не дають спати ночами, від яких постійно щемить серце і не перестає боліти душа…

Прости нас, рідне село, за те, що покинули тебе, не зберегли того, що батьки, діди і прадіди збудували, що залишили тебе тоді, коли не треба було…

«Ще назва є, а річки вже немає»,

Немає річки і села нема,

Дорога до Хоролу заростає,

Лиш пам'ять залишається жива.

Батьки, сусіди, родичі, знайомі

Пішли давно зовсім у інший світ…

Так боляче і хочеться додому –

Туди, де пахнув ще дитинства цвіт.

Туди, де юність миттю пролетіла

На крилах лебединої весни –

Туди, де мама так любила

Як більш ніхто й ніколи у житті!

То ж дорогі люди, бережіть свої батьків, поки вони живі, дорожіть кожною хвилиною зустрічі з ними, радійте з того, що вам є куди і до кого їхати. Відкладайте всі свої справи, знаходьте час, летіть до них на крилах, адже живуть вони доки, поки ми пам’ятаємо і турбуємося про них.

Відео - пісня Анатолія Матвійчука «Присвята батькам».

Ведуча( Андрущенко Н.М.)

У народі говорять, допоки живі батьки - нас можна називати дітьми. Це наші крила,  янголи – охоронці. Як добре, що вони в мене є, живі, здорові і радо зустрічають завжди у батьківській хаті.

Вірш «Про маму». Матусю, мамо, мамочко рідненька! Якби ж ти знала як тебе люблю. Завжди за тебе крається серденько, Що маєш, мамо, долю нелегку. Завжди на світі так з людьми буває: Добра душа завжди вона страждає. Все терпить, на собі виносить все. Страждання, музи – все перенесе. Багато ти страждань терпіла, мамо. Чому саме тебе спіткали всі? Серед людей ти є найкраща сама. О, як же, мамочко люблю тебе!

Людиною суворою і вимогливою є мій батько, якого я шаную, поважаю і люблю. Вірш «Батько». Батько… Скільки рідного в цьому слові! Працьовитості, сили, тепла. Строге батькове слово, А скільки у ньому добра! Ти навчив нас на світі жити, Самовіддано працювать. Ти навчив нас розуміти, Як всі прикрості нам подолать. Не завжди ти був лагідний з нами. Не дарма капітаном ти є. Всі образи проходять з роками. Батьку наш, як ми любим тебе!

Пісня «Про маму» у виконанні учнів 6 класу.

Ведуча( Троян Л.В.)

Час пролетів дуже швидко. Наша зустріч добігає кінця. Надаємо слово нашим гостям.

____________________________________________________

Ведуча( Андрущенко Н.М.)

Дорогі друзі, ми щиро вдячні вам, що ви знайшли час  і бажання розділити з нами хвилини радості і смутку, спогадів про знаних  людей землі сумської. Нехай у ваших серцях залишаться найкращі моменти нашої зустрічі і виникне бажання зустрітися знову.

Звучить пісня «Квітуча Україна». (Чеботар Дар’я, Гайворонська Дар’я).